COCAIN 99% COCAIN 98% Вичуга

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.

Как я закладкила свое жизнь маслом и орехом в офисном рабстве

Слушай, ребят, вот я тут решила раскрыть свою историю, как я закладкила свое существование маслом и орехом, а точнее кокаином, пока рубилась в этом скучном офисе. И не думайте, что это очередное бла-бла-бла, а на самом деле у меня есть, что вам рассказать. Так что садитесь поудобнее и приготовьтесь к запредельной истории моего наркоманского гопниковского пути.

Дело было так. Я, понимаешь, уже несколько лет бухаю различные гадости, но недавно мой друг Витек позвонил мне и предложил замутить что-то новенькое. Он говорит, что у него есть закладки на добротный орех. Ну, канешн, я не могла пройти мимо такого предложения, ведь я уже давно мечтала испробовать этот наркотик, о котором все так толкуют. И тут решение пришло само собой – пора вырваться из серых будней офисного братства и окунуться в мир запредельного кайфа.

Так что, решено – я готова скамить этот орех, поближе познакомиться с его чудесами и ощутить всю магию масла, которую он передает. Договорились мы с Витеком встретиться в заброшенной квартире, где мы всегда проводим наши наркопати. Ну, как обычно, весь этот микс наркотиков и драг-сессии – это просто наше хобби, понимаешь. В общем, я была полна адреналина и ожидания, когда встречалась с Витком.

Витек:	Ну, давай, братан, замутим этот кайф?	Я (ухмыляюсь):	Это уже не вопрос, дружище!
Витек:	Я притащил тебе канюлю и кодеин – вот твой билет в мир наркотиков.	Я (подмигиваю):	Витек, ты просто самый лучший приятель на свете!

И тут я поняла, что эта ночь будет просто безумной. Витек насобирал все, что нужно для этого коктейля счастья. Вся картина напоминала мои детские годы, когда я пробовала запретный орех в мире, который называется наркотиками.

Витек поднимает рукав, и я вижу, как он готовит канюлю – наш путеводитель в мир наркотиков. Мое сердце начинает биться сильнее, ведь я знаю, что чудо ореха уже ближе, чем кажется. Витек начинает накатывать на иказец гашишное масло, чтобы мы могли полностью ощутить мощь и причуды этой дряни.

Ну, и понеслось! Витек осторожно вставляет канюлю в мою вену, а я почувствовала, как кайф начал расплываться во мне. Не могу описать словами, как это было – я окунулась в мир чарующего ореха, который засосал меня в свои объятия.

В этот момент все проблемы, все офисные рабства и скучные будни остались позади. Я была свободна, я была господином своей души и тела, я была настоящей наркоманкой-гопницей, вырвавшейся из оков офисного рабства.

Только представь себе, какое ощущение – когда ты находишься на грани рассвета и заката одновременно! Когда все вокруг начинает казаться ярким, словно шары на карнавале, и тебе хочется просто смешаться со всем этим безумием. Это и есть магия уникального ореха – он способен унести тебя в непостижимые пространства внутри себя.

Мы с Витеком провели в этом состоянии целую ночь, когда канюля рисовала на нашем теле красивые узоры. Весь этот мир, который мы созидаем под воздействием наркотиков, с каждой минутой приобретает все новые формы и цвета. Это как погружение в абсолютно иной мир, обогащенный эмоциями, которые не постигнуть простым смертным.

Но время летит незаметно, особенно когда ты скатываешься на дно канюли. Раздался звонок будильника – пора возвращаться в плоскость реальности. Витек и я смотрим друг на друга, и в наших глазах видно, что мы понимаем, что уже нельзя замедлять этот процесс. Это был путь в один конец, путь, который мы пройдем вместе, но надолго ли?

Словно две тени, похожие на зомби, мы расстаемся. Каждый возвращается к своим серым будням, к своему скучному офису, где царят бюрократические игры и праздник начинается только за закрытыми дверями. Но мы знаем, что этот орех, эта закладка, всегда будет в наших сердцах и головах, ожидая снова раскрыть свои волшебные свойства.

Друзья, я надеюсь, вы поняли послание моей истории. Не все она просто пропитала меня иллюзиями, но все же я поняла, что нужно искать путь к наслаждению в других сферах, в других формах и местах. Наши мечты и желания не всегда реальны, и иногда нет смысла искать их в орехах, даже если за ними следует масло.

И вот, глядя на мерцающие звезды ночного неба, я понимаю, что в нас есть сила преодолеть зависимость и найти настоящее счастье в нашем реальном мире. Мире, где нет нужды закладывать себя наркотиками, чтобы испытать внутренний кайф и вырваться из замкнутого круга офисной суеты.